Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився.
Кавуновий, -а, -е. Арбузный.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій.
Поодд.. Cм. повідд..
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Між рідними розладдя пішло.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
