Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиняньчувати

Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЯНЬЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЯНЬЧУВАТИ"
Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Злічити, -ся. Cм. злічувати, -ся.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Клокуша, -ші, ж. Дощечка, обдѣланная въ видѣ ложки, употребляемая при ловлѣ сома: отъ удара ею по водѣ получается звукъ, подобный кваканью лягушки, что приманываетъ сома. Браун. 30.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНЯНЬЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.