Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт.
Малю́к, -ка, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Ціновим ґудзем застебнувся.