Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Відплата, -ти, ж.
1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати.
2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Гикавка, -ки, ж. Икотка.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.
