Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистарювати

Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСТАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСТАРЮВАТИ"
Беззаконня, -ня, с. = беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Висинатися, -ється, сов. в. виснитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висипалось, що батько вмре.
Гасання, -ня, с. Бѣганіе, прыганіе.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Припозвати Cм. припозивати.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСТАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.