Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам?
Піддержати Cм. піддержувати.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ.
Поділом нар. По частямъ.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Сарна під байрак втікає.
Сушник, -ка, м.
1) Усохшія вѣтви на деревѣ.
2) Усохшая часть сада, лѣса.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.
