Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиполювати

Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОЛЮВАТИ"
Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Виголоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виголодатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Конст. у. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре. Рудч. Ск. II. 19.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. Вх. Лем. 409. Вх. Уг. 236. 2) Старый платокъ. Вх. Лем. 409.
Добротли́вий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.