Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиробляти

Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРОБЛЯТИ"
Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.