Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило!
Піддобрюватися, -рююся, -єшся и піддобрятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. піддобритися, -рюся, -ришся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Все дума: як би то піддобриться під пана.
Пообпаскуджувати, -джую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
