Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Москальчу́к, -ка, м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Той чоловік був сильне багатий. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Церква давня сильне. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Став сильнесенько кричати.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Той ствердив, що Бог праведний. Люблинську унію ствердив.
Табла, -ли, ж. = табівка.
Тривалість, -лости, ж.
1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости.
2) Прочность.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
