Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Ум. бистренько, бистресенько.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Ув. враженний. Е, враженний сину!
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла.
Заскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Перо, -ра, с.
1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля.
2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами.
3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера.
4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды.
5) Нижняя часть, лезвіе лемеха.
6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Ум. пірце, пір'ячко.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Старатися, -ра́юся, -єшся, гл.
1) Стараться. Старається, що піт крівавий його бливає.
2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися.
