Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Не було дотепности самому додуматись.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос.
Розмордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
