Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипрягати

Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Гарькавий и пр. = гаркавий и пр.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. Макс.
Кораблик, -ка, м. 1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки. Мет. 2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Підтягати, -га́ю, -єш, сов. в. підтягти, -гну, -неш, гл. 1) Подтягивать, подтягнуть; подтаскивать, подтащить, 2) Только сов. в. Мочь потащить, сдвинуть съ мѣста. Циган узяв келеп, — насилу підтяте. Рудч. Ск. II. 188.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.