Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипрягати

Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. Стор. МПр. 4. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун. Котл. Ен. VI. 81.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
Зату́лок, -лка, м. Отдѣлка полушубка по борту смушкомъ. Вас. 154.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва. К. ПС. 90.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє. Гол. III. 259.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Терликання, -ня, с. Пиликанье. Желех.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.