Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипрягати

Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Виробління, -ня, с. см. виробляння. Шух. І. 216.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Ріпачиння, -ня, с. Стебли отъ рапса. Вх. Зн. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.