Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота.
Кабалка, -ки
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою.
Наспак нар. = навспак. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Натаганити, -ню, -ниш, гл.
1) Много наложить.
2) Много наготовить.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Ум. полюбо́вничок.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
