Безпосередний, -а, -е. Непосредственный.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський.
Пересмажувати, -жую, -єш, сов. в. пересмажити, -жу, -жиш, гл. Пережаривать, пережарить, прожарить, поджарить. Пересмажити сім'я.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. З очей не пробилась ні одна сльозина. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла.
2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок).
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Щипає-ламає зелений виноград. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо.
