Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий?
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. З одним Богом на сто ворог. Ум. ворі(о)женько.
Допащикува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Ум. люба́ночка.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка.
