Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімотня

Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть. Левч. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТНЯ"
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Обаполи нар. 1) По обѣимъ сторонамъ. 2) Вокругъ, во всѣ стороны. Упаде на могилу, туже, розливається, аж обаполи луна розлягається. Волч. у.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Спромогтися Cм. спромогатися.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.