Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє.
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта.
2) — у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.
