Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повискувати

Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСКУВАТИ"
Баброш, -ша, м. Пачкунъ. Угор.
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Посудина, -ни, ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. Ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Тамади нар. = tуди. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.