Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Ум. помазушка.
Фукнутися, -нуся, -нешся, гл. = фукнути 1. Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. 2) = червотока 2. До Івана 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.
Череватіти, -тію, -єш, гл.
1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ.
2) Беременѣть, брюхатѣть.
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ).
