Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Лягти́ Cм. лягати.
Обмана, -ни, ж.
1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні.
2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Ум. обманонька.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя.
Стальце, -ця, с. = сталець.
Чорноземний, -а, -е. Черноземный.
