Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігайка

Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка. Мир. ХРВ. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАЙКА"
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса. Кв. І. 234.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. Мкр. Г. 69. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. Конст. у. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить. Г. Барв. (О. 1861. VI. 19).
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Назбіга́тися 2, -га́юся, -єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу. Рудч. Ск. II. 13.
Натопити Cм. натоплювати.
Омрак, -ку
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.