Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Дранта́вий, -а, -е. = дрантивий.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Лучча солом'яна згода, як золота звада. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Пооборонятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Защититься (о многихъ).
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння.
