Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побити

Побити, -б'ю, -єш, гл. 1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито. Ном. 2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. 3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. ЗОЮР. І. 7. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив. Гліб. 6. 4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Гол. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі. ЗОЮР. І. 21. 5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив. Чуб. II. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБИТИ"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Лампада, -ди, ж. Лампада. Перед Пречистою горить лампада уночі. Шевч. 555. Ум. лампадка. Стор. II. 110.
Магистра́тський, -а, -е. Относящійся къ магистрату. Осіли на рангових, або на магистратських та на чернечих грунтах. К. ЧР. 198. Мовник магистратський. К. ЦН. 249.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Підметець, -тця, м. 1) Ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112.
Прицілитися Cм. прицілитися.
Сякий, -а, -е. 1) Этакой. І така, і сяка — тільки дайте. Ном. № 4507. 2) сякий-такий. а) Кое-какой; пустячный. Сяка-така напасть, та спати не дасть. Ном. № 1757. Сякі-такі вареники, а все луччі галушок, сякі-такі дівчаточка, а все луччі жіночок. Н. п. б) Бранное выраженіе. Я каже, тебе, сякий-такий сину, запалю. ЗОЮР. І. 9.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. Ном. № 10008. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. І. 16. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.