Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Ліп'я́нка, -ки, ж. = ліплянка. Одтвори, мати, ліп'янку, ведемо ті міщанку.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Моло́шниця, -ці, ж. Молочница.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Пропитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. пропита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках.
