Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюсковатий

Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОВАТИЙ"
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Знововірений, -а, -е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша. К. ПС. 139.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.  
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. Ном. № 10548.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Рибачиха, -хи, ж. Жена рыбака.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСКОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.