Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся».
Натрусом нар. О мѣряніи сыпучихъ тѣлъ: не набивал, не натискивая сверху, а довольствуясь тѣмъ, сколько войдетъ при простомъ насыпаніи. Натрусом міряти овес, жито.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Управді нар. = справді.
