Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! Кладуть у яму і загортають землею.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
