Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндрувати

Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати. ЗОЮР. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРУВАТИ"
Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Вистрілянка, -ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ Ум. видѣ: вистріляночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Н. п.
Дре́во, -ва, с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Запороши́ти, -ся. Cм. запорошувати, -ся.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Товстуватий, -а, -е. Толстоватый. Шейк.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. ІІ. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮНДРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.