Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюскота

Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОТА"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Глист, -та, м. Глиста.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Дралимо́на нар. = драла. Харьк.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Побийпес, -пса, м. = гицель. Желех.
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати. Кв.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.