Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюскота

Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКОТА"
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Дженга́лити, -лю, -лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж! Конотоп. у.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Повив'язувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). Голови шовковими платками повив''язують. Мир. ХРВ. 25.
Понамащувати, -щую, -єш, гл. 1) Намазать масломъ, саломъ. 2) Намазать (глиною).
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.