Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. І прийде час німого жалкування.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Крижастий и крижатий, -а, -е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. А крижаста яка (дівка)!
Ох межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Ох мені лихо!
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів.
