Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиччя

Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧЧЯ"
Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. І. 138.
Леда́й II, -дая, м. Бездѣльникъ. Левч. Лѣнтяй. Сказано, — ледай: і досі скотині не подавано, не позагрібано. Полт. г.
Лини́на, -ни, ж. 1) = лин. Ой ви, рибалочки, ой ви, молодії, та поймайте мені риби линини. Чуб. V. 1072 2) Мясо линя. Нема над рибу линину. Ном. № 7522. Ум. лини́нка. Просить вона на вечеру і рибку лининку. Чуб. V. 50.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.