Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плющити

Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩИТИ"
Ворухнути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій. Н. Вол. у.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Карабель, -бля́, м. = корабель. Ум. караблик.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Побучавіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.