Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побережжя

Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖЖЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖЖЯ"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.
Мо́ток, -тка, м. = міток. Як сестро, такій бути... чужі мітки одпрядаючи. Чуб. V. 917. Ум. мото́чок, мотошок. Мотошок ниток. Зміев. у.
Прощавай! Cм. прощати 2.
Сумлінний, -а, -е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у.
Укріпляти, -ляю, -єш, сов. в. укріпити, -плю, -пиш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. XII. 47.
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. Канев. у. На що сяя чвань поросяча? Ном. № 2533.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЕРЕЖЖЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.