Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіганки

Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАНКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАНКИ"
Базічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ базя. 2) = багнітка. Вх. Уг. 226.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко. Черк. у.
Отягчати, -ча́ю, -єш, сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Понехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Пренебречь. 2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. Черниг. г. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили. Зміев. у.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГАНКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.