Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виляски

Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯСКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯСКИ"
Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Жадли́вість, -вости, ж. = жадання.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Мачи́на, -ни, ж. = мача. Ум. мачинка, мачи́ночка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 106.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый. Желех.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЯСКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.