Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плющати

Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЩАТИ"
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Курої́д, -да, м. = Куркоїд. Лях, по його мислі, то син чортів, вражий, поганий, негідний, куроїд, жабоїд. Левиц. І. (Правда, 1861, 437).
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ). Вас. 213.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.