Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Відбігти Cм. відбігати.
Матни́й, -а́, -е́ Состоятельный, зажиточный.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів.
Поливальниця, -ці, ж.
1) Поливальщица.
2) Лейка.
Притюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами.
Убризкати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче.
