Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Плачем лиха не виплачеш. Долю виплачу сльозами.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися.
Латанина, -ни, ж.
1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у.
2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Полуденниці, -ниць, ж. мн. Родъ дѣтской болѣзни. Цьому младенцеві ізжени... крикливиці, плаксивиці, ночниці, полуночниці, денниці, полуденниці і несплячки.
Пороскочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскоти́тися, но во множествѣ. Позбірай мені ґудзики, а то по всій хаті пороскочувалися.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага.
2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл.
1) Разгремѣться.
2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Розгрімались як на дурного.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
