Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біленце

Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНЦЕ"
Безувірський, -а, -е. = безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.
Відпарити Cм. відпарювати.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Перелічувати, -чую, -єш, сов. в. перелічи́ти, -чу́, -чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЕНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.