Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюсь!

Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба». Котл. Ен. І. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСЬ!"
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.
На́йманка, -ки, ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш. Лебед. у.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. І. 130. б)гірка. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить. Зміев. у.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.