Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. 2) Собственникъ полонини.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю.
Капарниця, -ці, ж.
1) Презрѣнная.
2) Медлительница.
4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Мотузо́к, -зка́, м. = мотузка. Смика за мотузок. Ум. мотузочок.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье.
