Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокалатати

Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Соглядати, -даю, -єш, гл. Созерцать, видѣть.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.