Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокрякати

Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться. О. 1862. V. Кух. 32.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Порозважатися, -жаємося, -єтеся, гл. То-же, что и розважитися, но во множествѣ. Уже не так журяться за батьком, порозважалися трохи.
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.