Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокрякати

Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.