Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокрякати

Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКРЯКАТИ"
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Круторогий, -а, -е. Съ большими загнутыми рогами. Чи не ревуть круторогі, чи не йде чумак з дороги? Шевч. Ой місяцю круторогий, світи надо мною. Макс.
Перекопати Cм. перекопувати.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Тириканяя, -ня, с. 1) Плохая игра на скрипкѣ. Шейк. 2) Игра на валькѣ. Шейк.
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. І. 186. Ум. троти́нонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.