Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Бажати, -жаю, -єш, гл. Сильно желать, хотѣть. Хиба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська? Проси в мене чого бажаєш. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш.
Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. По одній не закушують.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно.
