Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.

Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.

Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. Макс. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається. Г. Барв. 109.

Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.

Кухарчук, -ка, м. = кухарча.

Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.

Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.

Примогти, -жу, -жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Ном. № 3400 Приміг би, — крізь землю пішов. МВ. (О. 1862. III. 62). Як би приміг малювати, то намалював би. (КС. 1902. X. 142).

Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.

Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.