Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проклювати

Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЮВАТИ"
Бешмет, -та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою. Стор. ІІ. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).
Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
За́слінка, -ки, ж. Доска для закрытія отверстія въ кухонной печи. Одслонила заслінку, виняла з печі... і поїла. Рудч. Ск. II. 41.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Просвіток, -тку, м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. І. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.