Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Бланяр, -ра, м. = скляр.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. Заґелкали мов индики.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко.
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая.
Прокупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ....
