Виточити Cм. виточувати.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Недолуга жінка.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. Несе щуку-рибу з оцтом. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Піднести з оцтом фиги.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Прираяти, -ра́ю, -єш, гл. = прирадити. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти).
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Хведор був веселий, реготун.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина.
2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство.
