Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
За́мисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Оксамитові жупани. В оксамитовій траві.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Ум. скоринка, скориночка.
Струк, -ка, м.
1) Струкъ. Бобові струки.
2) Початокъ у кукурузы. Ум. стручо́к, стручечок.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
