Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проложити

Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. К. (О. 1861. III. 6). 2)пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. К. ЦН. 307. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Г. Барв. 175. Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. ЗОЮР. І. 80.гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено». К. ЧР. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Будівничий, -чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни. Стор. МПр. 62.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Напа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. напали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Натапливаться, натопиться, сильно нагрѣться. Напалилася груба добре. 2) Нажигаться, нажечься.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті. Шевч. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.