Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проложити

Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. К. (О. 1861. III. 6). 2)пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. К. ЦН. 307. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Г. Барв. 175. Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. ЗОЮР. І. 80.гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено». К. ЧР. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Ваторопко нар. Затруднительно, неудобно. З волами ваторопко в оранку, як муха куса, а то їми краще орати, ніж кіньми. Черниг. г.
Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Крамина, -ни, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.
Невістчаний, -а, -е. Принадлежащій невѣсткѣ или невѣсткамъ. У нас три невістки, так то невістчана худоба. Черниг. у.
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Пропікатися, -каюся, -єшся, сов. в. пропектися, -печуся, -че́шся, гл. Прожигаться, прожечься, пропекаться, пропечься.
Роспірати, -ра́ю, -єш, сов. в. росперти, -зіпру, -реш, гл. Распирать, распереть, раздувать, раздуть, разносить, разнести. Ном. № 13215. Минулися тії роки, що роспірала пироги боки. Ном. № 681. Воздух у пузирі від тепла поширшає, роздасться і розіпре пузирь. Дещо. Як же почила скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою, — батечки! — росперли й загони к чортовій матері! Стор. II. 45.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. АД. IІ. 104. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. К. Псал. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. ЗОЮР. І. 30. Угнав його по коліна в землю. Чуб.
Хустка, -ки, ж. 1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном. 2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.