Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проложити

Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. К. (О. 1861. III. 6). 2)пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. К. ЦН. 307. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Г. Барв. 175. Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. ЗОЮР. І. 80.гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено». К. ЧР. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Перегорожа, -жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Мнж. 79. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв. Мнж. 138.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Ранш нар. = раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Кв. II. 250. Ум. раншенько. Г. Барв. 150.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.