Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пролящати

Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛЯЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛЯЩАТИ"
Басань, -ні, ж. Крытая галлерея вокругъ церкви. ЗЮЗО. II. 143. Cм. опасання 2.
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Відкусити Cм. відкушувати.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій. Левиц. І. 59.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Шашина, -ни, ж. Родъ растенія? Ізправлю ей хижку із самой шашини, не треба єй буде на зиму перини. Гол. III. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛЯЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.