Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне.
Насувати, -ва́ю, -єш, сов. в. насунути, -суну, -неш, гл.
1) Надвигать, надвинуть. І шапку на очі насунув.
2) Надвигаться, надвинуться. Піч насунула темна.
3) Появляться, появиться во множествѣ. Весь город насунув у світлиці.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип.
Троска, -ки, ж. Шлакъ.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Убавити, -ся. Cм. убавляти, -ся.
