Зава́жити Cм. заважувати.
Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи.
Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє?
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ.
2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
