Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3) — п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить.
Триндичка, -ки, ж. Родъ пѣсни на живой бойкій мотивъ, содержанія преимущественно шутливаго; тринди́чки поются обыкновенно на вечерни́цях.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
