Блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Блигомий світ, щоб туди йти.
Гультя́йство, -ва, с. 1) Праздность, лѣнтяйничанье, повѣсничество. І який буде лад з твого гультяйства? 2) соб. Лѣнтяи, кутилы, повѣсы. Он зібралось усе наше гультяйство.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться.
Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. 3) — чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Козаченьку-барвіночку! Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Славного війська козачище. Первий запорожець був здоровенний козарлюга.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать.
Ряцьки нар. = рачки.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить.
Тріпу меж. для выраженія момента трепанія, для выраженія продолжительности трепанія или трепетанія. Риба тріпу-тріпу.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта.
